Мисливський ніж: що найперше треба знати

Як обрати ніж для мисливця? Що треба знати, для вдалого вибору: основні характеристики сталі, її добавок та домішок.

Почнемо з визначення. Сталь — це сплав, що складається з заліза, вуглецю, легувальних добавок і домішок. Вуглець (С) дає сталі покращеними характеристики міцності та твердості. Сплав з підвищеним вмістом вуглецю (чавун, в якому вміст вуглецю перевищує 2,14%) відрізняється зниженими характеристиками в’язкості та пластичності та не підходить для виготовлення ножів.

Основними характеристиками сталі є її міцність (стійкість до утворення дефектів), твердість (опір до навантажень, при утриманні форми незмінною), в’язкість (опір до сколів і деформацій при ударних навантаженнях) і ступінь тримання заточки.

Важливим елементом при виготовленні сталей, що використовуються для виробництва ножів є хром (Cr) – легувальний елемент, що сприяє корозійній стійкості сталі. Так ті, що із вмістом хрому понад 13% називаються нержавіючими. Це аж ніяк не означає, що клинки з таким процентним вмістом хрому не будуть мати корозії, проте цей процес буде відбуватися набагато повільніше, ніж у високовуглецевих сталей.

Отже, ми отримали перший класифікатор: високовуглецева і нержавіюча сталь.

Хоча це мало впиливає на муки вибору.

Дійсно, високовуглецеві сталі демонструють хороший баланс між характеристиками міцності та тривалим утриманням гостроти крайки, що ріже (ріжучої кромки). Але є і зворотна сторона медалі — низька корозійна стійкість. Багато виробників вдаються до різних , що збільшує цей параметр, зокрема: проковування, полірування поверхні клинка і збереження окалини. Ножі з високовуглецевих сталей сприйнятливі до впливу соку овочів і фруктів (помідори, лимона) і крові тварин. Також не рекомендується тривалий вплив вологи, наприклад – носіння у вологих піхвах. Природно, при ретельному догляді ножі з такого типу сталей довго послужать своєму власникові. Своєчасна чистка, протирання масними речовинами (маслом, або навіть салом в похідних умовах) відтермінують візит до ножового майстра, який видалить сліди «побиття» клинка. Резюмуючи, – клинки з високовуглецевої сталі будуть довго радувати власника своїми різальними властивостями за умови обов’язкового догляду за ними.

Ножі з високовуглецевих сталей сприйнятливі до впливу соку овочів і фруктів (помідори, лимона) і крові тварин

Найбільш популярними марками високовуглецевих сталей, що застосовуються для виготовлення ножів, а також мачете, є: японська пружинно-ресорна сталь Sk 5 (вміст вуглецю – 0.8 – 0.9%, хрому – 0.1 – 0.3%, марганцю – 0.1 – 0.5% і нікелю – 0.1 – 0.25%), Carbon V Carbon Steel 1055/1088/1095 – з різним вмістом вуглецю і легувальних добавок.

Виробники використовують для клинків і «умовно-нержавіючі» стали. Одним із прикладів є інструментальна швидкорізальна сталь D2 (вміст хрому – 11-13%, марганцю – 0,45% ванадію – 1,1%). Клинки з цієї сталі відрізняються високою ударною міцністю, великою жорсткістю і відмінними характеристиками утримання гостроти крайки, що ріже. Однак, складність у виробництві робить клинки з цієї сталі дуже дорогими, а необхідність стежити за естетичним виглядом ножа, пов’язана з агресивним впливом факторів навколишнього середовища, нікуди не дівається.

Тепер саме час поговорити про склад сталі та легувальних добавках, які суттєво впливають на властивості сталі. В першу чергу виробники намагаються позбутися від домішок сірки та фосфору, які істотно знижують механічні та фізико — хімічні властивості клинка. Вміст фосфору, попри деяке збільшення міцності, впливає на крихкість. Підвищений вміст сірки знижує показники пластичності, стійкість до корозії та тримання гостроти крайки, що ріже.

Знаючи ці позначення, і вплив матеріалів на властивості сталі, ми зможемо простіше орієнтуватися в абсолютно незрозумілому, на перший погляд, наборі символів, що позначає марку сталі.

Отже:

Вуглець (С) – як було сказано вище, впливає на міцність і твердість матеріалу клинка.

Хром (Cr) – надає сталі зносостійкість і стійкість до корозії. Нержавіючими заведено вважати сталі з вмістом хрому 13% і вище.

Марганець (Mn) застосовується при виплавці сталі та істотно підвищує її твердість.

Ванадій (V) – хімічний елемент, часто застосовуваний при виробництві сталей для підвищення характеристик міцності та зносостійкості.

Молібден (Mo) – його присутність у складі сталі нівелює крихкість клинка.

Нікель (Ni) – підвищує ударну в’язкість.

Вольфрам (W) – його вміст впливає на зносостійкість клинка.

Азот (N) – виконуючи аналогічну вуглецю функцію, утворює нітрид, таким чином впливаючи на твердість і стійкість до корозії.

Наприклад: абревіатура на клинку 8Cr13MoV означає, що в складі стали 0,8% вуглецю, 13% хрому, також присутні молібден і ванадій. Погодьтеся, якщо так — хімія — не така вже й складна наука.

Більшість з нас стикається з ножами з нержавіючої сталі щодня на кухні. Бо і “no name” виробники й провідні торговельний марки використовують нержавіючу сталь для виробництва кухонних ножів. Але ми вже знаємо, що сталь сталі не рівня. Імениті виробники використовують як матеріал для клинка досить дорогі сталі. Наприклад, компанія Cold Steel. Сталь 4116, виробництва німецького концерну Thyssen Krupp, використовується також в галузях з підвищеними гігієнічними вимогами (для хірургічних інструментів і фармацевтичної промисловості). Також зустрічаються ножі з маркуванням 400 series, AUS 6/8 і Sandvik 12C27.

На ці маркування клинка хотілося б зупинитися трохи докладніше, адже більшість ножів для щоденного носіння – EDC (every day carry) виготовляються з цих сталей або їх похідних.

Імениті виробники використовують як матеріал для клинка досить дорогі сталі

Сталь 440 дуже популярна серед виробників складних ножів. Клинки з цієї крайки, що ріже, а також простотою в догляді і правці. Буквене маркування “A“, “B” або “C” відповідає кількості вмісту вуглецю (від 0,65 до 1,2% відповідно). Клинки зі сталі 440С популярні у виробників ножів середнього сегмента, хоча вони та схильні до підвищеного впливу корозії, у порівнянні з «молодшими братами», однак мають вищий показник твердості.

AUS 6/8 – японська сталь, дуже популярна у виробників ножів бюджетного і середнього класу.

Саме сталі 440С і AUS8 – найбільш популярні у виробників складних ножів середнього цінового сегмента, таких як Boker Plus і Cold Steel.

Ножі з клеймом Sandvik відомі по всьому світу. Сталь Sandvik 12C27 застосовується в ножах і мульти інструмент Victorinox, Morakniv, і ін. Нова сталь Sandvik 14C28N спочатку розроблялася як ножова. Крім вуглецю, хрому, і марганцю, які впливають на гостроту та утримання крайки, що ріже, а також стійкість до корозії, ножі з цієї стали містять азот, який поліпшує, крім усього іншого, якість і тривалість утримання заточки.

Все більшої популярності набувають ножі зі сталі 8Cr13MoV. Вперше отримавши широку популярність в серії бюджетних ножів “Byrd” відомої американської компанії Spyderco, ця китайська сталь не поступається на сьогодні у популярності японській AUS 8 і застосовується багатьма виробниками.

Деякі з них поєднують, і не без успіху, переваги різних видів сталей, використовуючи їх в одному клинку. Розглянемо як приклад такого симбіозу сталь San Mai III. Образно кажучи, клинок даного типу конструкції являє собою сендвіч, в центрі якого тверда високо вуглецева, стійка до корозії сталь VG-1, що відповідає за механічну міцність, якість різу й утримання заточки, а по боках — смуги з більш м’якої нержавіючої сталі 420J2, які беруть на себе вплив бічних напруг, і додають клинку додаткову міцність і гнучкість.

Для спеціальних ножів застосовуються спеціальні ж сталі. Так, в серії ножів Salt американської компанії Spyderco, призначених для дайверів і яхтсменів, використовується сталь H-1. Завдяки низькому вмісту вуглецю (0,15%), високому вмісту азоту (0,10%), покликаного забезпечити клинку достатню міцність і, одночасно, стійкість до корозії, а також особливою технологією гарту, яка передбачає охолодження до -80 градусів Цельсія, під час якої відбувається трансформація поверхневого шару, ножі зі сталі H-1 не бояться тривалого агресивного впливу морського повітря і солоної води.

Прогрес рухається семимильними кроками, не оминаючи стороною і ножову промисловість. В останні десятиліття виробники все частіше застосовують для виготовлення ножів порошкові сталі. Технологія виробництва порошкових сталей постійно вдосконалюється ще з середини 60-х років минулого століття. Суть її, якщо коротко, полягає в наступному: розплавлений склад майбутньої сталі розпорошується за допомогою азоту, повітря або інертних газів на кристалізатор. В результаті охолодження утворюються мікро зливки. Порошок з мікро зливків піддається подальшій обробці — вакуумізації, пресуванню і спіканню. Завдяки такому методу відбувається рівномірний розподіл карбідів, в результаті чого помітно підвищується однорідність, властивості стійкості сталі, поліпшуються її механічні характеристики, сталь легше піддається шліфуванню і куванню.

В останні десятиліття виробники все частіше застосовують для виготовлення ножів порошкові сталі

Процес виробництва порошкових сталей досить дорогий, проте висока ціна компенсується відмінними механічними властивостями клинка, тривалим утриманням крайки, що ріже та високою корозійною стійкістю.

Найбільш популярними та поширеними на сьогодні є:

– Сталі, які виготовлені із застосуванням CPM (Crucible Particle Metallurgy process) – технології: S30V, S35VN, S90V і ін.

– Європейські порошкові сталі виробництва концерну Bohler – Uddeholm: K 390, M 390, Elmax, Vanax.

– Японські: ZDP-189 і Hitachi YXR-7.

– Сталі виробництва американської корпорації CTC (Carpenter Technology Corporation): CTS-BD-1, CTS-XHP, Maxamet і ін.

Сподіваємося, що цей невеликий «лікнеп» допоможе зануритися в захопливий світ ножових сталей і, в кінцевому підсумку, вибрати для себе «той єдиний» (а то і кілька — ножів, як відомо, багато не буває) ніж.

Facebook Comments

What's your reaction?
2Файно0Таке собі

Leave a comment